Wikipedia

Результати пошуку

Методичні матеріали


Методичні рекомендації
щодо проведення контрольних письмових робіт з математики та української мови
та їх аналізу в початкових класах

            Відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів у системі початкової загальної освіти, затвердженого наказом МОН України від 20.08.08 №755 у початковій школі здійснюється такі види письмових перевірних робіт з української мови: диктант, письмовий переказ, мовна тема, списування , з математики:  контрольна робота; перевірні роботи в 2, 3 класах з української мови виконуються в зошитах з контрольними похилим лініями ( графічна сітка №1), в 4 класі — в зошитах  у дві горизонтальні лінії без контрольних похилих ( графічна сітка №2). Контрольні роботи з математики виконуються в зошитах в клітинку. Усі види перевірних робіт слід перевіряти до наступного уроку. Наступний урок після перевірної роботи відводиться на аналіз цих робіт. Тому, здійснюючи календарне планування вищезгаданих предметів, треба запланувати 1 урок на роботу над помилками. Аналізи перевірних робіт виконуються в зошитах для контрольних робіт.

Методика проведення контрольної  роботи з математики

1. Організація учнів до роботи.    (1 хв.)
2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення мети уроку і форми контролю.    (1- 2 хв.)
3. Підготовча робота. Визначення вимог до виконання роботи: ознайомлення зі змістом і короткий інструктаж щодо виконання кожного завдання (спосіб виконання завдання (спосіб розв’язання задачі – діями або виразом), оформлення запису, перевірка розуміння змісту завдань учнями, дотримання регламенту виконання завдань і орфографічного режиму).    (3 – 5хв.)
4. Самостійне виконання роботи учнями. Самоперевірка. (За 5 хв. до завершення роботи вчитель нагадує  про регламент та необхідність самоперевірки).    (30 хв.)
5. Організований збір робіт.    (1 хв.)
6. Відповіді вчителя на запитання, які виникли в учнів під час виконання роботи.    (5 хв.)
Рекомендації до проведення контрольних робіт з математики
 Кількість дій: 14-18. Якщо контрольна робота включає математичний диктант, то кількість дій в роботі  повинно бути зменшено на 1-2 (в залежності від змісту математичного диктанту). Обов’язковим є  включення завдання геометричного змісту. В обсяг контрольної роботи включати завдання з логічним навантаженням.
                                                                                                                                                        Тривалість виконання письмових робіт :                         

 у 2 класі І семестр – до 20 хв, ІІ семестр – до 30 хв; 3 – 4 кл. – до 35 хв.  За цей час учням потрібно встигнути не лише написати роботу, а й перевірити її.

 Оцінювання роботи проводити згідно критеріїв оцінювання.
 Основною формою перевірки орфографії та пунктуаційної грамотності є контрольне списування і контрольний текстовий диктант. Контрольне списування проводиться в  1 класі — у кінці року,  2-3-х класах -  на кінець кожного семестру. Контрольний диктант проводиться : в 2 класі — один раз у кінці першого семестру і двічі в другому семестрі; в 3-4-х класах — двічі на кожний семестр.

Структура уроку перевірки знань, умінь і навичок учнів з української мови
Контрольний диктант
І. Організація учнів до роботи
 ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку
 ІІІ. Підготовча робота:
 а) читання тексту диктанту;
 б) з'ясування, як учні зрозуміли текст диктанту;
 в) словникова робота.
ІV. Контрольний диктант:
 а) учитель читає речення, потім диктує його по частинах, учні записують;
 б) записане речення повторюється для перевірки;
 в) учитель диктує весь записаний текст, учні перевіряють;
 г) учні ще раз самостійно перевіряють записаний текст.
V. Відповіді на запитання, які виникли в учнів, під час написання контрольного диктанту
VI. Завдання додому (з урахуванням необхідності підготовки учнів до уроку, аналізу результатів контрольного диктанту)
                    Успішне оволодіння орфографії передбачає чітко організовану роботу над помилками, до якої слід старанно готуватися. Підготовка розпочинається з ретельної перевірки письмових робіт, обліку й класифікації помилок. У процесі класифікації помилки групують, виявляють типові, індивідуальні. Класифікація помилок є необхідною умовою й основою для планування і проведення уроків аналізу помилок.
Пропоную використовувати пам'ятку для роботи на помилками ( в 2-3-х  класах -  фронтально, в 4-х — самостійно). 

Пам'ятка для роботи над помилками з української мови в початкових класах.          Роботу починаємо з визначення орфограм. Далі продовжуємо працювати за складеним алгоритмом.

 Пропуск, заміна букв у словах
 1. Запиши слово правильно. Постав наголос.
2. У дужках запиши скільки звуків у слові і скільки букв.
3. Поділи слово на склади. Випиши голосні.
4. Склади з цим словом словосполучення, речення. Запиши.
Перенос слова
 1. Запиши слово правильно.
2.  Поділи його на склади. Підкресли наголошений склад.
3. Вкажи всі можливі способи переносу.
Помилки на невивчені правила
1. Запиши слово правильно.
2. Запам'ятай правопис слова.
3. Склади і запиши 3 словосполучення з цим словом.
4. Склади і запиши речення з одним із словосполученням на вибір.
Звуко-буквений розбір слів
1. Запиши слово. Постав наголос.
2. Поділи слово на склади.
3. Склади і запиши звукову модель до слова.
4. З цим словом склади 4 словосполучення. Запиши їх.
5. З двома на вибір словосполученнями склади і запиши речення.
Правопис слів з буквосполученням дз, дж
 1. Запиши слово правильно.
2. Запиши слово, поділяючи для переносу.
3. Придумай 3 слова з тим буквосполученням, в  якому помилка.
              4. Склади з одним на вибір речення, запиши його.
            Правопис слів з буквосполученням йо, ьо.
              1. Запиши слово правильно. Поділи його на склади.
2. Придумай 3 слова з тим буквосполученням, у якому допущена помилка.
3. Склади словосполучення з цими словами, запиши їх.
 Подовження приголосних звуків.
 1. Запиши слово правильно.
2. Запиши звукову модель до слова.
3. Придумай 3 слова з таким самим подовженим приголосним, який є у даному слові.
4. Склади і запиши словосполучення з даними словами.
           5. З одним на вибір словом склади і запиши речення.
           Букви я, ю, є, і, ь, що позначають м'якість приголосних звуків.
           1. Запиши слово правильно.
2.  Склади до слова звукову модель.
3. Придумай 4 слова з м'якими приголосними. Підкресли букви, що позначають м'якість приголосних.
4. Склади і запиши 2 речення зі словами на вибір.
 Ненаголошені голосні [є], [и], що перевіряються наголосом.
 1. Запиши слово правильно. Постав наголос. Виділи корінь слова.
2. Зміни його так, щоб ненаголошений голосний склад став наголошеним. ( Добери спільнокореневі слова так, щоб ненаголошений склад став наголошеним .) Запиши перевірне слово. Виділи корінь у перевірному слові.
3. Склади з ним 3 словосполучення, запиши.
4. Склади речення з одним на вибір словосполученням.
5.. Запиши слова з ненаголошеними голосними, добери для них перевірні слова.
Ненаголошені голосні [є], [и], що не перевіряються наголосом (словникові слова).
 1. Знайди у орфографічному словнику слово, запиши його правильно. Постав наголос. Виділи корінь слова.
2. Відшукай у словнику  4 слова з ненаголошеними голосними, запиши їх.
3. Склади словосполучення з цими словами, запиши їх.
4.  Склади і запиши 2 речення з виписаними зі словника словами. Підкресли  підмет і присудок.
Правопис слів з  глухими приголосними звуками.
 1 Запиши слово правильно. Познач корінь.
2.  Добери слово для перевірки - зміни його так, щоб після приголосного звука був голосний. Підкресли букву сумнівного приголосного.
3. Склади 4 словосполучення з цим словом.
4. Придумай і запиши речення з одним із словосполучень на вибір.
Слова з апострофом після б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї.
 1. Запиши слово правильно. Підкресли букву, перед якою стоїть апостроф. Запиши звукову модель слова.
2. Склади 3 словосполучення з даним словом, запиши.
3. Склади і запиши речення з одним словосполученням на вибір.
4. Придумай і запиши 5 слів з апострофом. Підкресли букви перед якими стоїть апостроф.
 Слова з апострофом після префіксів перед я, ю, є, ї.
1. Запиши слово правильно, поряд запиши звукову модель слова.
2.  Познач префікс у слові.
3. Склади два словосполучення з даним словом.
4. Добери і запиши 6 слів з апострофом після префіксів.
5. Склади і запиши 2-3 речення з цими словами на вибір.
Префікси роз-, без- (пишуться з буквою з).
1. Запиши слово правильно. Познач у слові префікс.
2. Склади з цим словом 4 словосполучення. Запиши їх.
3. З двома словосполученнями на вибір склади 2 речення.
4. Придумай і запиши слова з префіксами роз-, без- ( по п'ять з кожним префіксом). Познач їх у словах.
Правопис слів з префіксами з-, с- (перед буквами к, п, т, х, ф пишеться префікс с-).
1. Запиши слово правильно. Познач префікс у слові.
2. Склади словосполучення і речення з цим словом. Запиши їх.
3.. Придумай і запиши 5 слів з таким самим префіксом, познач його у словах.
4. Склади і запиши речення з двома словами на вибір.
Слава, які пишуться з великої букви.
1. Запиши слово правильно.
2. Склади і запиши з ним речення.
3. Добери 6 слів, що пишуться з великої літери.
4. З двома на вибір склади і запиши речення.
 Написання префіксів і прийменників.
 1. Запиши слово правильно. Виділи префікс. Утвори від цього слова споріднені слова з різними префіксами. Склади і запиши речення з одним словом на вибір.
 2.  Між словом і прийменником встав інше слово.
3.Придумай словосполучення з даним прийменником.
4. Запиши відомі тобі прийменники. З чотирма прийменниками на вибір склади і запиши словосполучення.
5. З одним із словосполучень склади речення.
Правопис суфіксів – ськ-, - цьк- (в українській мові суфікси –ськ-. -цьк- пишуться з ь).
1. Запиши слово правильно. Виділи суфікс.
2. Склади і запиши 3 словосполучення.
4. Запиши 5 слів з суфіксом –ськ-, -цьк-. Познач їх у словах.
5. З одним на вибір склади речення.
Префікси пре-, при- (префікс пре- пишеться тоді, коли його можна замінити словом «дуже»)
1. Запиши слово правильно. Познач префікс.
2. Склади з цим словом 3 словосполучення. Запиши їх.
3. Склади і запиши  речення з словосполученням на вибір.
4. Добери 5 слів з таким самим префіксом. Виділи його у слові.
Будова слова
1. Запиши слово правильно.
2. Зміни слово. Виділи закінчення.
3. Познач основу слова ( це частина слова без закінчення).
4. Добери спільнокореневі слова. Познач корінь.
5. Виділи префікс ( він стоїть перед коренем).
6. Виділи суфікс ( він стоїть між коренем і закінченням).
7. Добери самостійно 3 слова, розбери їх за будовою.


 Правопис не з дієсловом.
1. Випиши слово з не правильно.
2. Запиши 4 дієслова з не.
3. З двома на вибір дієсловами склади словосполучення.
4. З одним словосполученням на вибір склади речення.
Правопис відмінникових закінчень іменників.
1. Запиши слово правильно. Постав до нього запитання. Виділи закінчення.
2. Визнач відмінок.
3. Придумай 5 іменників у цій самій відмінковій формі.
4. Склади і запиши з трьома словами на вибір словосполучення.
5. З одним на вибір словосполученням склади і запиши речення.
Відмінкові закінчення прикметників.
1.  Запиши слово правильно., постав до нього запитання, виділи закінчення.
2. Визнач відмінок.
3. Придумай 5 прикметників у цій самій відмінковій формі.
4. Склади і запиши з трьома словами на вибір словосполучення.
5. З одним на вибір словосполученням склади і запиши речення.
Правопис прикметників з суфіксами – ськ-, - зьк-, - цьк-.
1. Запиши слово правильно.
2. Придумай і запиши по два слова з суфіксами – ськ-, - зьк-, - цьк-.
3. З трьома на вибір склади і запиши словосполучення.
4. З одним словосполученням склади і запиши речення.
Правопис особових закінчень дієслів.
1. Запиши слово правильно. Виділи закінчення.
2. Визнач дієвідміну (Букви е,є пишемо у закінченнях дієслів І дієвідміни; букви и. ї - у закінченнях II дієвідміни).
3. Запиши 4 дієслова в різних дієвідмінах. Познач закінчення.
4. З двома дієсловами у різних дієвідмінах склади і запиши два речення.
Правопис особових займенників.
1. Запиши слово правильно.
2. Визнач особу, відмінок, число.
3. Склади і запиши з цим словом словосполучення.
4. Склади і запиши з цим словосполученням речення.
 Кома перед сполучниками а, але, що, щоб, ніж.
1. Запиши речення правильно.
2. Придумай 3 речення з цим самим сполучником. Запиши їх.
 Окличні та питальні речення
1. Склади і запиши 5 питальних ( окличних ) речень.
2. Перебудуй їх у окличні ( питальні). Запиши.
Правопис словникових слів
1. Запиши слово правильно. Постав наголос.
2. Добери спільнокореневі слова.
3. Склади і запиши 4 словосполучення з цим словом.
4. Склади і запиши 2 речення з словосполученнями на вибір.

Рекомендації до аналізу перевірних робіт

1.
    Робота над помилками виконується в зошиті для контрольних робіт .
2.
    Аналіз типових помилок та виконання відповідних завдань виконують всі учні класу.
3.
     Вчитель засвідчує перевірку роботи словом « Перевірено».


Перекази у початковій школі

МЕТОДИКА   РОБОТИ   НАД   УСНИМ  ПЕРЕКАЗОМ
І. Вступна бесіда вчителя (постановка мети уроку).
      Головне в цій бесіді — викликати інтерес до ро¬боти і бажання працювати над метою уроку, чітко окреслити завдання, які ставляться перед учнями. Грамотний початок — половина успіху. Учитель повинен обов'язково зацікавити учнів не тільки тим, що через де¬який час вони зможуть грамотно й красиво висловлювати свої думки, а й тим, скажімо, що найкращий переказ:
-    обов'язково прочитають у класі;
-    розмістять у класному журналі «Наша творчість»;
-    прочитають на батьківських зборах;
-    покажуть як зразок малюкам, учням із паралельного
класу та ін.

ІІ. Читання і слухання тексту.
       Програма рекомендує використовувати для переказів різні типи текстів: спочатку розповіді, пізніше - з елементами опису і міркування. У 3 -4 класах можливі тексти як художнього, так і наукового стилю.
  Авторський текст, як правило, читає вчитель, хо¬ча деякі педагоги заздалегідь готують до читання уч¬ня. Крім цього, на перших порах навчання  можна роздати учням надрукований текст. Це дає змогу не тільки чути його, а й бачити, що важливо для подальшого мовного аналізу. Після розбору тексти повертаються вчителю.
       Із метою активізації діяльності учнів учитель перед читан¬ням попереджає, що поставить  запитання за зміс¬том тексту і подивиться, хто з учнів  дасть кращі відповіді (варіанти):
-    хлопчики або дівчатка;
-    перший, другий чи третій ряд;
-    перший чи другий варіант;
-    особиста першість.

ІІІ. Визначення теми і основної думки тексту. 
(Про що йдеться і що головне хотів нам сказати автор).
Щоб учень свідомо і змістовно переказав текст, учителю треба весь час підтримувати дум¬ку про те, що головне хотів сказати автор. Від цього залежатиме, які мовні засоби, яку інтонацію треба буде використати, щоб передати зміст тексту відповідно до задуму автора.

ІV. Бесіда або змістовий аналіз тексту (передбачає відповіді учнів на запи-тання вчителя).
ЇЇ мета – осмислити зміст і структуру тексту.  Робота над текстом буде ко-рисною і цікавою, якщо запитання вчителя вимагатимуть від учнів роздумів, зіставлень, висновків, узагальнень і доказів. Бесіда повинна мати проблемний характер і запитання краще ставити так: чому?, навіщо?, з якою метою?

V. Мовний аналіз. (Робота над словником, образотворчими засобами, над реченням)
Цей етап роботи над переказом дуже важливий. Його мета — зосередити увагу школярів на лексич¬них засобах, на мотивованому їх використанні в тексті, на необхідності співвідносити вибір лексич¬них засобів з художнім за-думом висловлювання, мов¬леннєвої ситуації.
Головний недолік під час мовного аналізу — відсутність роботи над збагаченням словникового за¬пасу учнів. На практиці, як правило, вона зводиться до пояснення незнайомих слів. Але ж діти не можуть зразу назвати всі незрозумілі слова, осмислити відтінки їх значення у мовленні.
Оскільки передача смислового змісту тексту пе¬редбачає порівняно довільне мовне оформлення, не¬обхідно збагачувати словниковий запас учнів не тільки тими словами, які відібрані з лексики тексту для переказу, а й іншими, що входять в дану тема¬тичну групу. Засвоєння їх дасть можливість учням вільно користуватися лексикою під час мовного оформлення тексту.

VІ. Структурний аналіз, складання плану. 
Структурний аналіз передбачає виділення за¬чину, основної частини, кін-цівки тексту, встанов¬лення засобів зв'язку між цими частинами. Якщо є аб-заци, учні їх називають, визначають тему кожно¬го з них. На основі мікротем складається план пе¬реказу (у 3 та 4 класі: в 3 кл та І півріччі 4 кл. - за колективно складеним планом;  в ІІ півріччі 4 класу – план складається самостійно)

VІІ. Усний переказ тексту за поданим планом 
Цю частину уроку вчитель планує залежно від то¬го, як діти мають переказати текст: детально, стисло, вибірково, творчо. Чи читати ще раз текст перед пе¬реказом, вирішує вчитель, орієнтуючись на лінгвістичну і загальну підготовку учнів.
     Для того, щоб процес складання переказу не пере¬творився на одноманітне і нудне заняття і  щоб ним охопити якомога більше учнів, необхідно в деталях продумати і форми роботи. Серед таких можуть бути:
-    переказ тексту одним учнем з наступним ко¬лективним обгово-ренням: як можна краще сказати? Після цього інший учень, вра-ховуючи виявлені не¬доліки, ще раз переказує текст;
-    колективний переказ "ланцюжком" з наступ¬ним порівняльним аналізом: хто найкраще переказу¬вав (а не найгірше!) і чому?;
-    підготовка переказу в парах (один говорить, другий слухає). По закінченні 1—2 учні із тих, хто слухав, переказують складений текст всьому класу;
-    обговорення в групах деталей складання перека¬зу, розповідь його одним із групи всьому колективу.


МЕТОДИКА   РОБОТИ   НАД   ПИСЬМОВИМ    ПЕРЕКАЗОМ
І.    Вступна бесіда вчителя (постановка мети уроку).
      Головне в цій бесіді — викликати інтерес до ро¬боти і бажання працювати над метою уроку, чітко окреслити завдання, які ставляться перед учнями. Грамотний початок — половина успіху. Учитель повинен обов'язково зацікавити учнів не тільки тим, що через де¬який час вони зможуть грамотно й красиво висловлювати свої думки, а й тим, скажімо, що найкращий переказ:
- обов'язково прочитають у класі;
- розмістять у класному журналі «Наша творчість»;
- прочитають на батьківських зборах;
- покажуть як зразок малюкам, учням із паралельного
  класу та ін.

ІІ.Читання і слухання тексту.
       Програма рекомендує використовувати для переказів різні типи текстів: спочатку розповіді, пізніше - з елементами опису і міркування. У 3 -4 класах можливі тексти як художнього, так і наукового стилю.
  Авторський текст, як правило, читає вчитель, хо¬ча деякі педагоги заздалегідь готують до читання уч¬ня. Крім цього, на перших порах навчання  можна роздати учням надрукований текст. Це дає змогу не тільки чути його, а й бачити, що важливо для подальшого мовного аналізу. Після розбору тексти повертаються вчителю.
      Із метою активізації діяльності учнів учитель перед читан¬ням попереджає, що поставить  запитання за зміс¬том тексту і подивиться, хто з учнів  дасть кращі відповіді (варіанти):
- хлопчики або дівчатка;
- перший, другий чи третій ряд;
- перший чи другий варіант;
- особиста першість.

ІІІ. Визначення теми і основної думки тексту. (Про що йдеться і що головне хотів нам сказати автор).
 Щоб учень свідомо і змістовно переказав текст, учителю треба весь час підтримувати дум¬ку про те, що головне хотів сказати автор. Від цього залежатиме, які мовні засоби, яку інтонацію треба буде використати, щоб передати зміст тексту відповідно до задуму автора.

ІV. Бесіда або змістовий аналіз тексту (передбачає відповіді учнів на запи-тання вчителя).
      ЇЇ мета – осмислити зміст і структуру тексту.  Робота над текстом буде корисною і цікавою, якщо запитання вчителя вимагатимуть від учнів роздумів, зіставлень, висновків, узагальнень і доказів. Бесіда повинна мати проблемний характер і запитання краще ставити так: чому?, навіщо?, з якою метою?

V. Мовний аналіз. (Робота над словником, образотворчими засобами, над реченням)
Цей етап роботи над переказом дуже важливий. Його мета — зосередити увагу школярів на лексич¬них засобах, на мотивованому їх використанні в тексті, на необхідності співвідносити вибір лексич¬них засобів з художнім за-думом висловлювання, мов¬леннєвої ситуації.
Головний недолік під час мовного аналізу — відсутність роботи над збагаченням словникового за¬пасу учнів. На практиці, як правило, вона зводиться до пояснення незнайомих слів. Але ж діти не можуть зразу назвати всі незрозумілі слова, осмислити відтінки їх значення у мовленні.
Оскільки передача смислового змісту тексту пе¬редбачає порівняно довільне мовне оформлення, не¬обхідно збагачувати словниковий запас учнів не тільки тими словами, які відібрані з лексики тексту для переказу, а й іншими, що входять в дану тема¬тичну групу. Засвоєння їх дасть можливість учням вільно користуватися лексикою під час мовного оформлення тексту.

VІ. Структурний аналіз, складання плану. 
Структурний аналіз передбачає виділення за¬чину, основної частини, кін-цівки тексту, встанов¬лення засобів зв'язку між цими частинами. Якщо є аб-заци, учні їх називають, визначають тему кожно¬го з них. На основі мікротем складається план пе¬реказу (у 3 та 4 класі: в 3 кл. та І півріччі 4 кл. - за колективно складеним планом;  в ІІ півріччі 4 класу  – план складається самостійно)

VІІ. Орфографічна підготовка до написання переказу.

VІІІ. Усний переказ тексту за поданим планом 
Цю частину уроку вчитель планує залежно від то¬го, як діти мають переказати текст: детально, стисло, вибірково, творчо. Для того, щоб процес складання переказу не пере¬творився на одноманітне і нудне заняття і  щоб ним охопити якомога більше учнів, необхідно в деталях продумати і форми роботи. Серед таких можуть бути:

-    переказ тексту одним учнем з наступним ко¬лективним обгово-ренням: як можна краще сказати? Після цього інший учень, вра-ховуючи виявлені не¬доліки, ще раз переказує текст;
-    колективний переказ "ланцюжком" з наступ¬ним порівняльним аналізом: хто найкраще переказу¬вав (а не найгірше!) і чому?;
-    підготовка переказу в парах (один говорить, другий слухає). По закінченні 1—2 учні із тих, хто слухав, переказують складений текст всьому класу;
-    обговорення в групах деталей складання перека¬зу, розповідь його одним із групи всьому колективу.

 ІХ. Повторне перечитування тексту вчителем. 
     (Чи читати текст ще раз перед переказом,  вирішує вчитель, орієнтую-чись на лінгвістичну і загальну підготовку учнів)
       Рекомендовано перед записом тексту його усно не переказувати, інакше учні запи-суватимуть переказ свого товариша, а не авторського тексту. Проте, в залежності від підготовки класу, рівня розвитку і можливостей учнів, ступені складності тексту, можливий варіант усного переказу тексту 2 – 3 учнями перед написанням переказу.
Х. Написання переказу.
      Надання індивідуальної допомоги  у записі тексту окремим учням.
ХІ. Перевірка написаного.


Лист МОН України від 17.08.2016 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»

Немає коментарів:

Дописати коментар